Прощавай, рідна школо!

Шановні випускники!

Сьогодні кожному з вас напевно пригадується, як ще вчора ви прийшли у свій перший клас, познайомились з першою вчителькою, вперше в зошиті написали: «Класна робота», отримали першу оцінку. Потім хтось уперше не зробив домашнє завдання, не вивчив вірш, прогуляв останній урок, удавав біль у животі, щоб не бігати на фізкультурі… Шкільні роки – це ще і незабутні літні канікули у бабусі, і ваші перші перемоги у змаганнях, і перші симпатії та кохання.

Сьогодні ви приймаєте перше рішення, яке в подальшому визначатиме не лише вашу долю, а й долю всієї країни. Воно має бути мудрим і виваженим. Україна ціною тисяч життів виборює своє право на європейське майбутнє. Ваш найкращий внесок у цю боротьбу – продовжити розвиватися і самовдосконалюватися. Реформи в країні потребують не лише законів, вони потребують молодих, фахових і патріотично налаштованих людей, якими є ви. Неможливо збудувати якісно нову владу, основану на старих кадрах, високотехнологічну економіку без комп’ютерних геніїв, сучасну медицину без кваліфікованих лікарів, потужну армію без патріотів. При виборі професії менше приділяйте уваги сьогоденню, а дивіться у майбутнє на 10 – 15 років, поставте перед собою запитання: ким ви себе там бачите? Тому що де будете ви, там буде й Україна.

Ідучи в самостійне життя, обов’язково пам’ятайте своїх учителів, адже велика дорога завжди починається з першого кроку, а цей крок вам допомогли зробити саме вони. І найголовніше, як звучить у відомій пісні, де б ви не були і куди б вас не вела дорога, вона повинна повертати до мами, аби в її косах було менше сивини.

Зі святом вас, дорогі випускники!

З повагою

Анатолій Євлахов