КРИЧУЩІ ПРОБЛЕМИ СЕЛЯН ПОТОНУЛИ В ПОПУЛІЗМІ

Наближення місцевих виборів і бажання окремих політиків сподобатися тим чи іншим верствам населення призводить до драматичних подій, які ми спостерігали минулого тижня. Поряд з цим проблематика селян залишилась поза увагою. Звісно, у селян зараз гаряча пора збору врожаю, тому їм ніколи влаштовувати масові пікети біля парламенту.

Першим і найбільш болючим для більшості мешканців сіл є низькі закупівельні ціни на молоко. У більшості сільських домогосподарств молочне скотарство є чи не єдиним джерелом доходів. Упродовж року ми спостерігаємо зростання цін у магазинах на все, включаючи молоко, проте закупівельні ціни залишаються на рівні 2012 року. Впродовж останніх шести місяців я з колегами неодноразово звертався до уряду з клопотанням врегулювати дане питання. Окрім цього, уряд отримує тисячі звернень з аналогічними вимогами від рад усіх рівнів. Мною було подано відповідний законопроект, який встановлює мінімальні ціни на молоко – це не властиві для парламенту функції, проте в ситуації абсолютного ігнорування зі сторони уряду – це крайня міра, але навіть вона вже чотири пленарні тижні ставиться до порядку денного таким чином, щоб парламент не встигнув її розглянути. Нарешті, минулої п’ятниці стало відомо, що у Мінагрополітики таки дійшли руки і до найбіднішого селянина, було утворено робочу групу з вивчення даного питання, вже є підозра у порушенні антимонопольного законодавства. Щиро сподіваюсь, що дана проблема буде розглянута швидше, ніж міністерство звернуло на неї увагу.

Наступною проблемою, яка тісно пов’язана з першою, є дотація для тваринництва, право на яку аграрії втратили з 1 січня цього року. Повернувши минулорічну дотацію, ми частково можемо вирішити перше питання, адже кінцевими отримувачами дотації є саме селяни. Законопроект схвалений профільним комітетом, до якого я входжу, і готовий до прийняття в цілому.

Найважливішим питанням, що потребує пошуку зваженого рішення, є питання оподаткування аграріїв. Міжнародні кредитори змушують український уряд відмовитись від пільгового оподаткування підприємств аграрної галузі. Мотиви наших іноземних партнерів зрозумілі, адже пільгове оподаткування автоматично створює можливості для зловживань. Аграрний сектор – єдина галузь, яка демонструє позитивну динаміку, аграрії є найбільшими експортерами, вони щорічно створюють нові робочі місця і збільшують відрахування до бюджету і державних монополій, таких як «Нафтогаз», «Укрзалізниця» тощо. На моє переконання, перегляд існуючого режиму оподаткування для аграріїв призведе до незворотних наслідків, які повністю нівелюють очікуваний ефект. У всьому світі сільське господарство є дотаційним, щороку аграрії отримують сотні мільярдів доларів державної підтримки, це окрім дешевих кредитів та розвинутої аграрної науки. На превеликий жаль, вітчизняні аграрії не отримують з переліченого нічого, пільговий режим оподаткування є чи не єдиним стимулом для розвитку селян.  Припустимо, держава замінить податкові пільги дотаціями, за прикладом Європи чи США, проте в умовах тотальної корупції про справедливий розподіл цієї дотації не може бути й мови. Чинні норми законодавства передбачають збереження існуючих умов оподаткування аграріїв до 2018 року, до того часу порушувати дане питання не потрібно. В умовах нестабільного валютного курсу і слабкої банківської системи аграрії мають отримати гарантію того, що існуючі правила гри будуть збережені, а решту вони зроблять самі, головне – не втручатися.

Після подій минулого тижня у залі парламенту увага ЗМІ та економічних експертів зосереджена виключно на популістському питанні, при тому що поряд є набагато складніша проблематика, яка стосується чверті економіки та найбільшого експортера України, 40% її мешканців. Наближення місцевих виборів і популізм, на якому вже будують передвиборну кампанію деякі політичні сили, може відволікти парламентарів від реальної роботи та прийняття прагматичних рішень. Наступний пленарний тиждень має стати не лише тижнем виборів, а й тижнем, коли парламент без популізму прийме відповідальні рішення, на які очікують українські селяни.

Анатолій Євлахов